Школа Аниматора

C. Дмитрук, Екотур-інфо

1. Аніматор – Основні поняття і терміни

Інтенсивний розвиток активних форм рекреації та туризму сприяв виокремленню у другій половині ХХ століття самостійного виду професійної діяльності з надання специфічного виду нематеріальних рекреаційних послуг в сфері дозвілля, за яким спочатку у Франції, а також франкомовних частинах Бельгії та Швейцарії, а згодом в Італії, Іспанії й Туреччині закріпилися назва “анімація”, а фахівцями, що надають такі специфічні послуги “аніматор”.

У загальному випадку аніматор (англ. Animator, animation – оживляти, приводити в дію), – фахівець, спеціально підготовлений для організації і проведення дозвілля рекреантів (туристів), покликаний організовувати і структурувати туристсько-рекреаційні програми, контролювати емоційний фон і забезпечувати активність всіх учасників заходу, підтримувати коректність і безпеку рекреаційного процесу.

C. Дмитрук, Екотур-інфо

2. Аніматор – Рекреатор, соціоном, секретар з культури

В США аніматорів як фахівців в галузі рекреаційного обслуговування в сфері дозвілля називають “рекреаторами”, а фахівців, що спеціалізуються на системах оздоровлення “рекреаторами-терапевтами”. В Канаді діяльність аніматорів в туризмі та рекреаційної діяльності в сфері дозвілля набула вагомого соціально-виховного значення тому зазвичай таких фахівців там називають “соціальний працівник”.

В Норвегії аніматори також мають статус соціальних працівників. Тут зокрема розрізняють три професійних і відповідних їм освітніх рівні підготовки таких “соціальних працівників”, а саме – “соціоном” (який працює в місцевих організаціях, дбаючи про соціальну безпеку), “соціальний педагог” (який організовує соціально-культурну діяльність з дітьми та підлітками) і власне “соціальний працівник” (який здійснює соціально-культурну діяльність серед інвалідів та осіб з особливими потребами).

C. Дмитрук, Екотур-інфо

3. Аніматор – педагог вільного часу

Звернемо увагу, що в більшості англомовних країн поняття “педагог” має дуже широке значення і зазвичай не застосовується для визначення конкретного виду професійної діяльності. Натомість, для переважної більшості європейських країн і зокрема в Україні педагог – це традиційно самостійна професія.

Так педагог вільного часу розглядається німецькими вченими та практиками як працівник високої кваліфікації у сфері послуг. Наукові засади поняття “педагог вільного часу” формується у Німеччині ще в 30-ті роки XX століття, однак спеціальна підготовка фахівців розпочинається лише з 70-х років XX ст. на спеціалізованих курсах працівників молодіжних центрів у вищих навчальних закладах, а також на курсах педагогіки, вільного часу й туристики (Петрова І.В., 2005).